Цього тижня погода видалась у нас не дуже. “Не дуже”, це таки умовно, бо температура не падала нижче 14 градусів. Але ми вже настільки відвикли від зимової прохолоди, що навіть зовсім незначне похолодання порозганяло людей по домівках і та інших теплих закутках.
Мабуть, тому цього тижня у нас не було гірської екскурсії. Але сьогодні, порпаючись у фотоапараті, я раптом згадала про чудову лісову спаржу, якої ми назбирали минулого тижня у ліску.
Після майже 2х годинного гуляння по горах яєшня із спаржі стала неймовірним доповненням до обіду.
Після майже 2х годинного гуляння по горах яєшня із спаржі стала неймовірним доповненням до обіду.
Досі не втомлююсь дивуватися, як близько він нас знаходяться усі ці чарівні куточки. Якихось нещасних 5 хв пішки--і ми за містом.
І можна блукати ледве видними гірськими стежками або добре утоптаними доріжками. А можна взагалі піти навпростець через ліс, як оце цього разу.
Не знаю, як ми так гуляли, але несподівано, уже вертаючись назад, натрапили на стежку яка вивела нас на те саме місце, з якого ми прийшли.
Класна прогулянка, класний настрій, класні спогади.:)
Немає коментарів:
Дописати коментар