Яка доріжка веде до порядку і коли цей процес стає занудним.

Доброго дня, шановні друзі!

Раз я уже заявила у цьому блозі тему про порядок, то, напевне, саме час трохи поміркувати, що це, власне, таке, щоб у вас не склалося враження, що це щось занудне і нецікаве.

Взагалі-то слово це "порядок" таки має цей нуднуватий відтінок, де правди діти. Особисто в мене воно викликає трохи асоціацій із Фрекен Бок (нянькою Малюка з "Карлсона"), і ще з деякими невеселими особами з мого дитинства, переважно виховательками і вчительками--персонажі, погодьтеся, зовсім не "cool", а скоріше таки навпаки. Проте заодно згадується й Меррі Поппінс, і тут уже важко однозначно зарахувати цю панночку в зануди. 

Якраз навпаки її головна характеристика, як на мене, була в тому, що вона дуже легко і елегантно робила різні побутові справи, з просто таки з чарівною легкістю. Зрозуміло, що персонаж казковий і дещо ідеалізований, але через образ Меррі Поппінс порядок вже не виглядає якоюсь важкою і занудною кабалою, а навпаки мимоволі хочеться дізнатися, яким таким способом можна займатися справами з такою легкістю і елегантністю.

Тобто я би не ліпила занудність до цього поняття. Швидше наведення і підтримання порядку перетворюється на незносну кабалу саме тоді, коли це робиться неправильно. Саме тоді це стає обтяжливою необхідністю. А можна ж інакше.

Але як?

Я продовжую запитувати себе про це щодня, бо раз ступивши на цей шлях, і отримавши відчутні результати, я навіч переконалася, що це правильне запитання і правильний напрямок дій. І так само я усвідомлюю, що мені іще є куди рости у цьому напрямку.

Але уже зараз я можу дуже чітко виділити 2 різні, хоча  дотичні речі:

порядок і упорядкування.

Порядок--це результат, а  упорядкування--це процес, який веде до цього результату.

Упорядкування-- тобто регулярні конкретні дії за певною спеціально виробленою схемою.

Порядок--це результат того, що дії були зроблені організовано.

А крім них нам конче потрібна іще й організація--тобто вироблення чіткої схеми того, через які дїї ми можемо досягти результату.

Але у цій схемі не вистачає однієї дуже важливої складової, яка дає життя і натхнення для усього цього процесу.

І це просте, але дуже важливе для мене, і , сподіваюсь, для вас питання: НАВІЩО?

Думаю, що саме у цьому питанні і у відповіді на нього починався будь-який конфлікт на тему порядку між строгими виховательками і веселими дітками. Бо інтереси обох сторін очевидно не співпадали.

Але уже зараз ви, я, та інші дорослі люди маємо унікальний шанс раз і назавжди позбавити поняття “порядок”  найменшого відтінку занудності і обтяжливості хоча б тому, що маємо набагато більшу свободу, аніж у дитинстві, щоб вирішувати, що і як робити у нашому житті.

Тобто щойно ми чітко усвідомимо для себе що і навіщо ми робимо, щойно ці наші цілі і бажання стануть основою для нас самих і наших дій, тоді упорядкування, весь процес організацїї і наведення і підтримання ладу буде просто симфонічно прекрасним. І, власне, до цього я запрошую вас прагнути.

Для ілюстрацїї я наведу простий приклад.

Припустімо, ви хочете мати вдома гарні квіти. Не тому, що зараз так модно, а тому, що ви щиро радієте, дивлячись на ваші орхідеї, гіацинти і цикламени (я, наприклад, дуже радію :)). Відповідно для того, щоб радіти з квітів, вас не влаштує, якщо замість здорового приємного вигляду вони будуть пожовклі, погризені жучками і взагалі якісь зачумлені. Тобто для того, щоб насолоджуватися прекрасними рослинами, вони мають бути, як мінімум в порядку. Першого дня, коли ви принесли їх додому, вони ще в порядку, але над цим потрудилися не ви, а дівчатка з квіткового магазину. І тут, на шляху до вашої благородної мети якраз і починається найпростіша, але життєво необхідна організація: вам треба подумати, в яке місце виставити вашу рослину, зрозуміти, як і коли її треба буде поливати, і почати регулярно це робити.  Якщо у вашому плані дій і у процесі дій усе гаразд, то ви матимете прекрасні квіти. Якщо ж десь вийшов прокольчик--непереливки бідним рослинам.   

Тобто порядок не падає зі стелі, до нього веде дуже конкретна доріжка, яка починається з визначення мети, проходить через організацію, затримується на впорядкуванні і нарешті увінчується порядком.  

Начебто все просто. В теорїї. Але зовсім не так просто на практиці. Але про це вже я писатиму іншого разу.